2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь

Рішення відзначати цей день прийняте з нагоди ухвалення Конвенції з водно-болотних угідь, яка була підписана 2 лютого 1971 року в іранському місті Рамсар («Рамсарська Конвенція») і стала першою глобальною угодою з охорони та збереження природних ресурсів. ЇЇ офіційна повна назва – «Конвенція з водно-болотних угідь міжнародного значення, як середовища перебування водоплавних птахів» – відображає початкову мету угоди: зберегти водно-болотні угіддя, як середовища для водоплавних птахів. Поступово мету Конвенції було розширено, і сьогодні вона охоплює всі аспекти збереження и збалансованого використання водно-болотних екосистем, цінних для збереження біологічного різноманіття  та забезпечення існування людини.

Сьогодні Україна є стороною Рамсарської конвенції та згідно з її положеннями сама визначає (на основі критеріїв, визначених Конвенцією) на своїй території водно-болотяні угіддя, придатні для внесення до «Списку водно-болотяних угідь міжнародного значення» (Рамсарський список), готує їх описи і надсилає для розгляду і затвердження до Секретаріату Рамсарської конвенції.

До Рамсарського списку включено 37 українських водно-болотних угідь, що мають міжнародний статус. Саме до цього списку увійшла й заплава Десни на території Сумської та Чернігівської областей.

До водно-болотних угідь Сумської області, які є перспективними для визнання Рамсарською конвенцією, належать: Ворсклянське (розташоване у Великописарівському, Тростянецькому та Охтирському районах Сумської області), Вакалівське (розташоване у верхів’ях р. Битиця (правий доплив р. Псел), в районі с. Вакалівщина, яке знаходиться за 22 км на північ від м. Суми), Ворожб‘янський розташоване у долині р. Псел, загальна довжина якої становить 717 км), а також заплава Сули.

Водно-болотні угіддя є невід’ємною частиною нашого довкілля, їх різноманітність дуже велика: болота, очеретяні зарості, канави, ставки, струмки і ріки; взагалі, відповідно до міжнародних норм, ВБУ визначаються як цінні природні комплекси боліт, заплавних лук і лісів, райони маршів, драговин, торфовищ та водойм – природних або штучних, постійних або тимчасових‚ стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, які знаходяться у межах природно-заповідного фонду, та іншого природоохоронного призначення (земель водного та лісового фонду України).

У 2018 році за пропозицією Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під девізом «Водно-болотні угіддя для збалансованого розвитку міст». Основною ідеєю цього лозунгу є підкреслення важливості екосистем водно-болотних угідь у зменшенні впливу таких екстремальних погодних явищ як повені та посухи.

Чим же ще так корисні та важливі ВБУ? Звичайно, одне з найважливіших призначень – це забезпечення людства прісною водою, очищення та фільтрації поверхневих вод; наприклад, у пониззі Дністра угіддя зменшують прояви засолення внаслідок поповнення водоносних горизонтів прісними водами. Дельта Дністра є природним багатством світового значення. Міжнародне значення наших водно-болотних угідь – притулок перелітним птахам та природні умови для їх розмноження. ВБУ грають чималу роль у збереженні біорізноманіття та екологічної рівноваги: вони є важливим джерелом ресурсів живлення різних тварин (у тому числі червонокнижних), територією зростання рідкісних рослин і місцями для зимівлі водоплавних і навколоводних птахів.

У глобальному масштабі водно-болотні угіддя є місцем депонування зв’язаного в органічні сполуки вуглецю. Охоплюючи 3% поверхні планети, вони тримають в собі 20% вуглецю, що є в грунтах. Без цього рівень вуглекислого газу в атмосфері Землі був би набагато вищий, що могло б призвести до катастрофічних наслідків.

Протягом багатьох років люди використовують водно-болотні угіддя у своїй господарській діяльності: це збір різноманітних рослин, плодів, грибів, заготівля очерету, випасання худоби, рибальство, мисливство, забір води, вирощування рису; ВБУ забезпечують людство відновлюваними природними ресурсами для народних промислів, будівництва та опалення.

Крім того, ВБУ мають значні бальнеологічні ресурси та, будучи унікальними та мальовничими природними середовищами, використовуються з рекреаційними цілями.

Отже, водно-болотні угіддя є ресурсом, який має велике соціально-економічне, культурне та наукове значення, і їх втрата є непоправною шкодою. Тому основною метою відзначення Всесвітнього дня ВБУ є підвищення обізнаності людей щодо важливої багатовекторної ролі ціх природних середовищ у нашому житті, дотримування умов раціонального використання та сприяння збереженню і відновленню екосистем. Адже це необхідно як для життя людства, так і природи, як для сьогодення, так і для майбуття.