25 лютого 1991 року – Прийняття Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Еспоо, Фінляндія)
Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті – це конвенція Європейської економічної комісії Організації Об’єднаних Націй, яка була підписана в Еспоо (Фінляндія) 25 лютого 1991 року, і вступила в силу у 1997 році.
Україна ратифікувала Конвенцію Еспо 19.03.1999 року. Конвенція набрала чинності для України 18.10.1999 року.
Конвенція Еспо – це міжнародний договір, що зобов’язує держави проводити оцінку впливу на навколишнє середовище комерційних проектів у випадку, коли такі проекти можуть вплинути на навколишнє середовище іншої держави.
Мета Конвенції – запобігти значному шкідливому транскордонному впливу, як результату запланованої господарської діяльності, а також його зменшення і контроль за ним. Хімічні комбінати, нафтоочисні заводи, нафто- та газопроводи з трубами великого діаметру, вирубка лісів на великих площах, установки спалювання і хімічної обробки відходів, можуть мати значний вплив на територію, природні ресурси та населення інших держав.
Конвенція Еспо є першою багатосторонньою угодою, яка визначила процедурні права та обов’язки Сторін стосовно транскордонного впливу діяльності, що планується. Конвенція встановлює зобов’язання Сторін щодо оцінки впливу ще на етапі планування. Передбачаються також заходи та процедури з попередження, контролю та мінімізації будь-якого, зокрема транскордонного, впливу на природне довкілля.
В усіх процедурах оцінки впливу на довкілля конвенцією Еспо передбачена участь зацікавленої громадськості.
Якщо держави мають сумніви щодо необхідності застосування положень конвенції до конкретної діяльності (проекту будівництва тощо), в рамках конвенції може бути створена спеціальна Комісія щодо запиту. Така комісія була створена вперше у випадку скарги Румунії на Україну. У 2023 році Україні нарешті вдалося закрити 20-річний спор з Румунією з виконання вимог Конвенції Еспо при будівництві каналу «Дунай-Чорне море».
