Державна екологічна інспекція у Сумській області попереджає про наслідки від випалювання сухої рослинності

Випалювання сухої рослинності має згубний вплив на стан навколишнього природнього середовища і призводить до: забруднення атмосферного повітря, знищення місць гніздування птахів, місць перебування та знаходження тварин, усього видового складу тваринного та рослинного світу, знищує мікрофлору ґрунтів, погіршує їх структуру та збіднює грунти, посилює процеси водної та вітрової ерозії земель, що призводить до деградації ґрунтів та інших негативних наслідків.

Випалювання стерні, сухої рослинності може призвести до пожеж у лісосмугах, лісах, завдаючи великої шкоди природному середовищу.

Головна його складова диму – монооксид вуглецю (СО) – чадний газ. Вченими підраховано, що тонна тліючих рослинних залишків у середньому виділяє близько 30 кг чадного газу. Рівень забруднення біля тліючої купи листя такий же, як і на міській вулиці з інтенсивним рухом транспорту. Крім того, в туманні дні багаття створюють свого роду «смог» (мікрочастки, що виділяються при неповному згоранні сміття, зв’язуються з водяною парою), шкідливий для організму людини.

Згідно статті 39 Закону України “Про тваринний світ” та статті 27 Закону України “Про рослинний світ” випалювання сухої рослинності або її залишків допускається лише в разі господарської необхідності за дозволом територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, при умові дотримання відповідних умов.

Однак на даний час вищевказаний порядок не затверджений. А тому будь-які дії щодо спалювання сухої рослинності будуть вважатися самовільними та протиправними.

З метою правового регулювання цього питання, наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства № 105 від 10.04.06 р., затверджено Правила утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України.

Відповідно до п. 4.2. цих Правил на об’єктах благоустрою зеленого господарства забороняється спалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки.

У п. 9.1.19. передбачено порядок поводження з опалим листям, який виключає можливість його спалювання. Більше того, забороняється навіть згрібати листя з-під групи дерев і чагарників у лісопарках, парках, гідропарках, скверах, садах, за винятком ділянок загонів тощо, тому що це призводить до винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння. Листя має залишатися на зиму під деревами, а весною його можна неглибоко прикопати або з допомогою механізмів змішати з ґрунтом, що приведе до його мінералізації. Згрібати листя слід лише тоді, коли воно негативно впливає на зовнішній вигляд (партерний газон, пам’ятники і меморіальні комплекси, площі, дитячі майданчики, спортивні комплекси, головні алеї зелених насаджень, галявини, квітники тощо).

Спалювати листя категорично забороняється.

За шкоду завдану довкіллю та здоров’ю людей порушник може нести як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.

Стаття 77–¹. Кодексу України «Про адміністративне правопорушення»  Самовільне випалювання рослинності або її залишків

Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння –

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти (170-340) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1190).

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, –

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока (340-680) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1190-1700).

Крім того, згідно ст.245 Кримінального Кодексу України “Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу порушник може нести і кримінальну відповідальність.

Так, знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом – караються штрафом від 5100 до 8500 грн. або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

– ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.