Чому цвіте вода у водоймах

«Цвітіння» води — масовий розвиток фітопланктону, який викликає зміну кольору води і погіршує кисневу забезпеченість поверхневих вод.

«Цвітіння» води — це природне явище, яке проявляється в зміні забарвлення води внаслідок масового розмноження мікроскопічних водоростей. Вода з прозорої стає мутнувато-зеленою, а незабаром і зовсім набуває яскраво — зеленого кольору. Масове розмноження фітопланктону викликає зміну забарвлення води.

Синьо-зелені водорості поширені в стоячій воді, в ставах і ріках, що повільно течуть. Якщо вода починає «цвісти», вона набирає неприємного запаху, а риба потерпає від нестачі повітря.

Водорості бувають одноклітинні і багатоклітинні. Останні мають форму ниток. Клітинні оболонки складаються переважно з пектинових речовин і легко ослизнюються. Протоплазма клітини густа, без ядра, без вакуолей. Зовнішній її шар – кірковий – забарвлений в синьо-зелений колір, а внутрішнє центральне тіло не забарвлене і містить нуклеїнові речовини. Пігментація, що забарвлює зовнішній шар, складається із зеленого пігменту – хлорофілу, оранжевого – каротину, синього – фікоціану, а іноді і червоного – фікоеритрину.

Від сполучення цих пігментів залежать відтінки забарвлення синьо-зелених водоростей: то вони з більш синім, то з зеленим, то з жовтуватим або червонуватим відтінком. Не тільки різні види мають різні відтінки синього і зеленого кольору, але й кожний вид водоростей змінює забарвлення залежно від умов середовища і від освітлення. При нагріванні клітини втрачають фікоціан, і мертва водорість стає зеленою.

Продуктами фотосинтезу вуглеводів є глікоген і близький до нього анабенін, які скупчуються в центральному тілі. В пристінному шарі також спостерігаються запасні продукти у вигляді найдрібніших зерняток.

Розмноження одноклітинних синьо-зелених водоростей відбувається шляхом поділу клітин пополам з наступним їх. роз’єднанням. В колоніальних форм клітини, що відділилися, І залишаються з’єднаними між собою слизом. Часто у нитчастої водорості або у водорості, що складається з ланцюжка клітин, з’являються більш великі клітини, без протопласту – гетероцисти, по яких відбувається розрив на гормогонії.

Іноді звичайні клітини синьо-зеленої водорості збільшуються, в них відкладаються запасні речовини, оболонка; потовщується, вони роз’єднуються і перетворюються в  спори, якими розмножуються

В спекотний літній період спостерігається масове цвітіння синьо-зелених водоростей у товщі води. У воді кисню у 20 разів менше, ніж у повітрі. Отже, риба повинна весь час відшукувати місця, багаті на кисень. Літні задухи риби збігаються з так званим «цвітінням» водойм. Від нестачі кисню риба виснажується, а потім гине, інколи це явище стає масовим. Тоді говорять про так звану задуху – масову загибель риби від нестачі або відсутності кисню.

У прісних водоймах літом «цвітіння» води частіше всього спричиняється синьо-зеленими водоростями та динофітовими водоростями, весною та восени – діатомовими. «Цвітіння» води погіршує гідробіологічний стан водойми і викликає структурні зміни в екосистемі.

Під час гниття кисню витрачається більше ніж виділяється, риба та її кормові організми отруюються. Найчастіше такі явища спостерігаються вночі або в передсвітанкові години, коли кисень витрачається для дихання водними тваринами, бактеріями та водоростями, а виділяється його мало. Задухам сприяє тривала штильова погода, коли водяні шари вертикально не переміщуються, а кисень зосереджений у придонних шарах, поглинається відмерлими рештками рослин і тварин.

Недостача кисню призводить до літніх заморів риби та інших гідробіонтів, а також гальмує процеси самоочищення і мінералізації органічних речовин.

Екологічний стан водойм тісно пов’язаний з господарською діяльністю людини.

Аналізуючи ситуацію, основними причинами незадовільного стану поверхневих водних об’єктів є:

недотримання режиму господарської діяльності в прибережних захисних смугах;

замулення та занесення, забруднення русел річок і акваторій водойм;

зарегулювання стоку;

зниження самоочисної здатності тощо.

«Цвітіння води» — це процес, обумовлений значним (зазвичай набагато вище норми) збільшенням концентрації мінеральних поживних речовин (мінералізація, азот, фосфор, калій і ін.), що надходять у водойми.

Дуже шкідливим є надмірне «цвітіння», яке значно погіршує якість води  та умови життєдіяльності організмів у водоймах, порушує гідрохімічний режим, створюючи дефіцит кисню. Шар води, що «цвіте», може досягати 10-15 см завтовшки. При цьому виникає задуха риби і вона гине.

Створення водосховищ на річках, в результаті чого утворюється значна частина мілководь, які добре прогріваються в літню пору і мають уповільнений водообмін, сприяє «цвітінню води». «Цвітіння» води завдає великих збитків рибному господарству. Якщо вживати воду з ознаками цвітіння (зеленуватий колір, неприємний запах) у людини можуть розвинутись отруєння та алергічні реакції.

Згідно доручення Державної екологічної інспекції України та відповідно до положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області відділ інструментально-лабораторного контролю  Інспекції здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог природоохоронного законодавства та в разі необхідності здійснює відбір проб води в поверхневих водах області на вміст розчиненого кисню.