2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь

Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (The Convention on Wetlands of International Importance, especially as Waterfowl Habitat) була підписана 2 лютого 1971 року в місті Рамсар (Іран).

Рамсарська конвенція є першою глобальною угодою з охорони та збереження природних ресурсів, до якої приєдналися 170 країн світу, серед яких з 1996 року і Україна як незалежна держава.

Мета конвенції – припинити втрати водно-болотних угідь та зберігати існуючі. Завданням конвенції є привернути увагу до проблем водно-болотних угідь та раціонального використання ресурсів.

Згідно зі статтею 1 Рамсарської конвенції водно-болотні угіддя – райони маршів‚ боліт, драговин, торфовищ або водойм – природних або штучних, постійних або тимчасових‚ стоячих або проточних‚ прісних‚ солонкуватих або солоних‚ включаючи морські акваторії‚ глибина яких не перевищує шість метрів.

Видовий склад флори і фауни водно-болотних угідь надзвичайно різноманітний. Вважається, що близько 40% світових популяцій рослин і тварин живуть та розмножуються у водно-болотних угіддях, деякі ендемічні види можуть жити лише в межах певних водно-болотних угідь, існування більшості видів риб та амфібій на певних стадіях життєвого циклу можливе лише в межах водно-болотних угідь.

Водно-болотні угіддя займають близько 6% поверхні суші й поглинають більше вуглекислого газу, ніж ліси.

А ще, вода у болотах буває чистішою, ніж в озерах, адже оновлюється кожні 5 років, тоді як в озерах – в середньому за 17 років.

В Україні 50 водно-болотних міжнародного значення, площа яких сягає 930 тисяч гектарів. Це різноманітні угіддя – від морських заток до торфовищ Полісся, від витоків річок на вершинах гір до глибин печер, наповнених водою.

Цей вид екосистеми займає важливе місце у господарстві, культурі й навіть нашій історії. У давнину болото завжди було джерелом цінних видів лікарських рослин та ягід. Про болота ходили легенди. Вважалося, що на болотах живе багато міфічних істот – як друзів людини, так і ворогів. Дикість і важкодоступність боліт використовували українські борці за незалежність: саме в регіонах з великою кількістю боліт у минулому столітті зародився потужний повстанський рух. Загарбникам було важко орієнтуватися у пересуванні болотистою місцевістю, це було під силу лише тому, хто тут народився і знає ці місця.